Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо­естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на формування  в учнів комплексу загальнокультурних (ключових),  естетичних (міжпредметних), мистецьких (предметних) компетентностей. Ця система передбачає:

•    розвиток мотивації до пізнання мистецтва, емоційно­почуттєвої сфери, оригінального асоціативно­образного мислення, здатності естетичного сприймання художніх творів; розкриття креативного потенціалу особистості;

•    виховання в учнів особистісно­ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури, естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій;

•    формування знань та уявлень про мистецтво, специфіку художньо­образної мови різних видів мистецтва,  розвиток  здатності естетичного сприймання та інтерпретації творів;

•    розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо­творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учень (учениця) сприймає та відтворює художні образи на початковому рівні, але не може їх характеризувати, має слабо сформоване художньо­естетичне мислення, мінімальний запас практичних навичок та умінь, відсутня мотивація до пізнання навколишнього світу,  мистецтва, не володіє теоретичним матеріалом. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.
	2	Учень (учениця) майже не володіє теоретичним  матеріалом, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє окремі елементарні вміння та навички у практичній діяльності; словниковий та термінологічний запас не дозволяє послідовно викласти думку, проявляє зацікавленість до пізнання світу мистецтва. Потребує постійної  теоретичної та практичної допомоги вчителя.
	3	Учень (учениця) сприймає та відтворює окремі фрагменти художніх образів, знає незначну частину теоретичного матеріалу, користується обмеженим термінологічним та словниковим запасом, позитивно реагує на явища навколишнього світу, твори мистецтва, художню діяльність. Потребує практичної допомоги вчителя.
Середній	4	Учень (учениця) не завжди вміє сприймати та репродукувати візуальні образи; поверхнево  розуміє зміст художнього твору; обмежено застосовує знання та термінологічний запас на практиці, позитивно реагує на явища навколишнього світу та пізнання творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
	5	Учень (учениця) відтворює  художні образи на репродуктивному рівні, виявляє обмежене знання спеціальної художньої термінології; словниковий запас небагатий,  здатний сприймати красу природних форм та творів мистецтва. Здійснює художню діяльність під керівництвом вчителя.
Середній	6	Учень (учениця) володіє навичками й уміннями, які дають змогу сприймати та відтворювати окремі художні образи,  не завжди послідовно та логічно характеризує окремі художні явища, розповідь потребує уточнень; виявляє поверхневі знання і розуміння програмового матеріалу;  здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, але демонструє стандартне мислення. Здійснює художню діяльність самостійно.
Достатній	7	Учень (учениця) вміє сприймати і репродукувати візуальні образи, проте робить непереконливі висновки, неповною мірою  аналізує художньо­образний зміст твору, послідовно викладає свої думки, допускає мовленнєві та термінологічні помилки; знає найважливіший теоретичний  матеріал; не завжди вміє поєднувати художні образи та явища навколишнього світу; здатний сприймати та висловлювати емоційне ставлення до природних форм, творів мистецтва, але демонструє стандартне мислення. Частково застосовує в художній діяльності набуті знання та вміння.
	8	Учень (учениця) може сприймати та відтворювати різні візуальні образи, проте не досить повно аналізує художньо­образний зміст твору, має стандартне мислення, йому бракує власних висновків, асоціацій, узагальнень; на достатньому рівні володіє спеціальною художньою термінологією при аналізі художніх творів у процесі їх сприймання та інтерпретації.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння, але потребує консультації у вчителя.
	9	Учень (учениця) володіє теоретичним художнім матеріалом у межах програми, але допускає неточності у використанні спеціальної художньої термінології та у відтворенні художнього образу, здатний сприймати та висловлювати власне  ставлення до природних форм, творів мистецтва та оцінювати їх.  Застосовує в художній діяльності власний досвід, набуті знання та вміння.
Високий	10	Учень (учениця) виявляє достатній рівень засвоєння навчального  матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає несуттєві неточності у формулюваннях та використанні спеціальної художньої термінології, не завжди може довести свою точку зору стосовно художніх явищ. Вказані неточності може виправляти самостійно. Здатний сприймати та висловлювати власне  естетичне ставлення до природних форм, творів мистецтва, оцінювати та інтерпретувати  їх.  Самостійно використовує власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності.
	11	Учень (учениця) має міцні знання програмового матеріалу, вміє використовувати набуті знання, уміння і здібності у художньо­творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, уміє систематизувати, узагальнювати, аналізувати твори образотворчого  мистецтва  порівнювати  їх з творами інших видів мистецтв та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності. Самостійно використовує   власний досвід, набуті знання та вміння у художній діяльності, робить спроби пошуку нестандартних, оригінальних підходів у художньо – творчій діяльності.
	12	Учень (учениця) має міцні, ґрунтовні знання з  програмового навчального матеріалу, здатний систематизувати, узагальнювати, свідомо сприймати та відтворювати візуальні образи, широко застосовувати асоціативні зв'язки між творами образотворчого мистецтва, творами інших мистецтв та явищами навколишнього світу. Учень (учениця) має високий рівень художньо­мистецького мислення; самостійно використовує набуті художні вміння, навички та власні здібності в образотворчій  діяльності. Виявляє ініціативу, використовує нетипові, оригінальні підходи у здійсненні власної художньо­творчої діяльності.

Посилання на сайти

Розвиток творчої дитини/ІКТ http://tvorchistd.blogspot.com/

Обирай свою професію правильно!!! http://proforientator.info/
Освітні ресурси інтернету https://sites.google.com/site/osvitnires/

Калініченко О.В., Масол Л.М. Образотворче мистецтво. 5 кл.

Железняк С.М., Ламонова О.В. Образотворче мистецтво. 5 кл.

Калініченко О.В., Масол Л.М. Образотворче мистецтво. 6 кл.

Атрибути мистецтва, 6 клас

презентація до уроку

конспект уроку

Аплікації для дітей

Мережева карта знань "Просторові види мистецтва"

Конспекти уроків з образотворчого мистецтва у 6 класі

Тема уроку № 29: «Релігійний жанр у культових спорудах»

Мета: дати поняття про мозаїку; ознайомити з релігійним жанром; навчити створювати мозаїку; удосконалювати навички володіння ножицями; виховувати естетичний смак і художню культуру.Обладнання: альбом, графітовий олівець, кольоровий папір, клей, ножиці.

Хід уроку

І. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

   Твори релігійного жанру різних видів мистецтва органічно поєднуються в сакральній архітектурі: церквах, соборах, монастирях. Тут розміщуються ікони, твори монументального живопису: фрески, вітражі, мозаїки.

  У добу Середньовіччя набули поширення біблійні сюжети. Вони надзвичайно різноманітні: від зародження до кінця світу. До них належать зображення, пов’язані з релігійними святами (Різдво, Великдень, Покрова), сюжетами з життя Христа і Богородиці, виконані в живописі, скульптурі, графіці.

Релінійний жанр – зображення релігійних сюжетів в образотворчому мистецтві.

  Роздивіться біблійні сюжети на тему створення світу в графіці, скульптурі, монументальному живописі. Визначте різновиди цих видів образотворчого мистецтва на ілюстраціях (с. 185).

     Популярні теми картин біблійного жанру – Райський сад, Ковчег Ноя, Вавилонська вежа.

Мозаїки собору Софії Київської

   На території України мистецтво фрески і мозаїки зародилося в Х ст. й було пов’язане з прийняттям християнства. Але стрімкого поширення мозаїка не отримала через нестачу матеріалу. Пізніше було налагоджено виробництво скляної смальти в Києві, що сприяло розвитку цього виду декоративно-монументального живопису. Найвідомішими зразками фрескового і мозаїчного мистецтва є розписи й панно в головному храмі Давньоруської держави, – Софійському соборі Києва. Мозаїки Софії Київської налічують 177 колірних відтінків. На жаль, імен художників, які досконало володіли цією розмаїтою палітрою, історія не зберегла.

  Вибір сюжетів і розміщення зображень підпорядковані чіткому задуму – звеличенню Київської держави. У зображеннях тісно переплелися світська і релігійна тематики.

   Величне зображення Оранти – монументальної фігури Богоматері, яка молиться, виконане в техніці мозаїки, тобто набране по сирій штукатурці зі смальти (дрібних кубиків склоподібної маси). Сяюче золотаве тло посилює яскраві, насичені кольори зображення (синій, червоний).

    Зверніть увагу на композицію стародавньої мозаїки, поєднання кольорів (с. 188).

• Мозаїка – художня техніка; виконується шляхом компонування різнокольорових елементів переважно однакової форми, які добираються за розміром і кольором. Наприклад, шматочків каміння, смальти, плитки, скла. Послідовність виконання композиції підпорядковується сюжету. Елементи мозаїки викладаються відповідно до форми зображуваного, підкреслюючи її характер.

ІІІ. Практична діяльність учнів

    Ваше завдання створити мозаїчну композицію на тему: «Райський сад».

ІV. Підсумок уроку

1. Які сюжети поширені в релігійному жанрі?
2. Розкажіть про особливість художньої техніки мозаїки.

V. Завершення роботи

Учитель організовує виставку учнівських робіт і підводить підсумки – оцінює діяльність учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання

Принести: альбом, графітовий олівець, чорний фломастер, акварель, пензлі.

Тема уроку № 30: «Фреска і вітраж у культових спорудах»

Мета: дати поняття фрески та вітражу; ознайомити з деякими вітражами та фресками на релігійну тематику; навчити створювати ескіз вітража; удосконалювати навички володіння аквареллю; виховувати естетичний смак і художню культуру.Обладнання: альбом, графітовий олівець, чорний фломастер, акварель, пензлі.

Хід уроку

І. Організація уваги учнів, оголошення теми та мети уроку

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя.

    В архітектурних культових спорудах використовуються такі види монументального мистецтва, як фреска і вітраж. У них представлені релігійні сюжети й образи. Фреска – це живопис водяними фарбами по вологій або сухій штукатурці; художня техніка.

    Вітраж використовується для освітлення і декорування приміщень. Вітражі «розмальовують» світло в різні кольори, що впливає на емоційне сприйняття інтер’єру культової споруди.

    Вітражі з’явилися в давні часи. На них переважно зображали релігійні образи, історичні події, іноді – життя і працю людей.

   Вітраж може бути сюжетним або орнаментальним.

• Вітраж – орнаментальна або сюжетна декоративна композиція із кольорового скла або інших матеріалів, що пропускають світло.

   - Проаналізуйте вітражі храмів. Які кольори в них переважають? Чим, на вашу думку, це зумовлено?

   У релігійних спорудах багатьох країн Європи набули поширення вітражі у формі вікна-рози, у яких переважали червоні, сині, пурпурові та жовтувато-оранжеві кольори. Сонячне світло, проходячи крізь кольорові вітражі, надавало храму чи собору урочистості, таємничості та водночас утворювало сяючу атмосферу духовності й піднесення.

  Вітражі складають зі шматків скла різного кольору, які скріпляють свинцевими перемикачами – металевими «швами».

  Сьогодні для оздоблення меблів, декорування інтер’єрів застосовують техніку розпису по склу вітражними фарбами.

ІІІ. Практична діяльність учнів

   Ваше завдання створити ескіз вітражу на релігійний сюжет або вікна-рози для храму за вибором, використовуючи олівець, акварель, чорний фломастер.

Зображення має бути стилізованим, спрощеним. Спочатку чітко проведіть лінії контуру основної форми, потім – її частин і деталей. Розфарбуйте фрагменти малюнка акварельними фарбами. Потім чорним фломастером наведіть контури зображення.

Ескізи вітражів

ІV. Підсумок уроку

  - У яких різновидах монументального живопису набули поширення твори релігійного жанру?

  - Розкажіть про особливості мистецтва вітража.

V. Завершення роботи

 Учитель організовує виставку учнівських робіт і підводить підсумки – оцінює діяльність учнів на уроці.

VІ. Домашнє завдання

  Принести: альбом, графітовий олівець, інші графічні матеріали (чорний фломастер, гелева ручка, туш, гуаш – за вибором).