Київ. Андріївська церква
Буди́нок Черні́гівської полково́ї канцеля́рії (Будинок Мазепи) — пам'ятка цивільної архітектури
XVII ст. Споруджено в 1690-х рр. на території Чернігівського Дитинця недалеко від замкового рову. Первісно
належав чернігівському полковнику Якову Лизогубу,
а після смерті останнього (1698 р.) — гетьманові І. Мазепі. У XVIII ст. тут містилася полкова
канцелярія Чернігівського козацького полку, а з кінця
XVIII ст. до початку XX ст. — архів.
Будинок первісно був мурованим двоповерховим. Зазнав
пошкоджень під час пожеж 1718 і 1750 рр. У другій половині XVIII ст. до
північного фасаду прибудовано тамбур з фігурним фронтоном та влаштовано ще один
невеликий тамбур — вхід у підвал знадвору. В одному зі склепінь було прорубано
люк для виходу на горище. Первісно ходи в підвал і на другий поверх містилися в
товщі внутрішньої поперечної стіни. У XIX ст. в будинку було розібрано печі,
пробито нові вікна на східному й західному фасадах, покриття даху дахівкою
замінено бляшаним. Реставровано в 1954 та 1969 рр.
Будинок одноповерховий, шестикамерний типу “хати на дві
половини”, на такому ж підвалі. Двокамерні (парадні та “чорні”) сіни ділять
будинок на дві половини — західну чоловічу й східну — жіночу, у кожній з яких
по дві кімнати. Зараз будівля має двосхилий дах із монументальними трикутними
фронтонами на причілках. Первісна форма даху та фронтонів нез’ясована. Розміри
будинку в плані 21 × 16 м .
Усі приміщення перекрито системою циліндричних склепінь із розпалубками (у двох
західних кімнатах склепіння втрачені).
Оздоблення фасадів збагачується й ускладнюється від
східного фасаду до західного та південного. Всі форми декору — лопатки,
пілястри, півколонки, карнизи з розкріповками, кронштейни, наличники й
пластичні розірвані сандрики набрано
з лекальної цегли. На рогах будинку — масивні пілястри. Стіни вінчає
багатообломний розкріпований карниз. Мальовнича пластика фасадів розрахована на
активну світлотінь. В архітектурному образі споруди, в її
розпланувально-просторовій композиції, структурі фасадів та формах декору
органічно синтезовано найприкметніші риси тогочасного українського і
московського зодчества.
Будівлю муровано з цегли на вапняному розчині, стіни
зовні й в інтер’єрі потиньковано і побілено. Дах щипцевий, по дерев’яних
кроквах, укритий покрівельною сталлю.
Будинок полкової
канцелярії є найімпозантнішою цивільною будівлею Лівобережної України XVII ст.
Зараз входить до складу Національного архітектурно-історичного заповідника
«Чернігів стародавній». Пам’ятка архітектури національного значення з охоронним
№ 814.
